Перші поселення на території нинішньої Ялти були засновані таврами, ще на початку нашої ери. Археологи знайшли предмети їх побуту та захороння цього древнього народу на полікурівському пагорбі. Потім вони асимілювались з греками.

Перші письмові згадки про Ялту, датуються 1145 роком. Але тоді це поселення мало назву Джаліта. Описував його у своїх творах арабський мандрівник Аль-Ідрісію. В XIV-XV це селище входило до складу християнського князівства Феодоро. На картах того часу Ялта називалась Гіалітою, Еталітою, Джалітою, Калітою, та найближче до нинішньої назви була назва Яліта. Короткий час селище належало генуезцям, а потім знов Феодорі.

З 1475 по 1774 Ялта з околицями належала турецькому султану. Такий собі курорт. Але курорт дуже чахлий, бо на момент приєднання Криму до Росії це було невелике рибальське селище з церквою на площі нинішнього морського вокзалу.
В 1800 році П.Сумароков писав, що в Ялті було “13 избушек чинов греческого балаклавского батальона”.
На початку XIX ст. околиці Ялти були надані поміщикам під цитрусові та оливові рощі. А після 1823 року генерал-губернатор Новоросії М.С.Воронцов закладає перші виноградники.

В 1838 році російський сенат оголошує Ялту містом:
«Приняв во внимание особенное местное положение южного берега полуострова Таврического, быстрое возрастание там населения и приметное между жителями распространение промышленности, признали мы за благо, для устранения неудобств, происходящих от накопления дел в присутственных местах уезда Симферопольского, учредить в Таврической губернии новый уезд… из части Симферопольского уезда… составить новый уезд под названием Ялтинского, переименовав местечко Ялты городом…»

Хоча на той час Ялта була вже з`єднана дорогами з іншими містами Крима, заселена й забудована вона була мало. В 1860-их роках професор медицини В.Дмитрієв писав: “На всем протяжении бухты, вплоть до речки Учан - Су, на которой жиденький деревянный мостик почти ежегодно сносился речонкой, - юлый берег с остатками разрушенной деревянной набережной. Кое-где из-за зелени выглядывает дачка - их счетом было пять - шесть, и это на всем протяжении между Дерекойской речкой и Учан-Су. Деревня Аутка была как следует деревней, куда вела из Ялты извилистая, непроезжая в дождливое время дорога через табачные и виноградные плантации”.

Але потім, професор медицини Боткін, дуже радить одному з своїх пацієнтів більше часу проводити в цілющому кліматі Криму. Пацієнт цей купує невелику земельну ділянку поблизу Ялти й будує там дачу. Прізвище пацієнта було Романов, а працював він царем.
Потім за ним почали зводити дачі й члени його родини й просто високотитуловані особи та дуже багаті люди. Ялта стає модним курортом. Всім хотілося бути поближче до царської особи й народ починає все більше й більше навідуватись на південне узбережжя Криму. Землі всім не вистачало, та й грошей теж. Але нові буржуа стали зводити готелі, ресторани й пансіонати які швидко ставали популярними серед еліти імперії.

Перед революцією в Ялті нараховувалось більше тисячі будинків і понад 20 тис. жителів.
Клімат на південних схилах Криму дійсно був лікувальний. Відкриваються нові санаторії й дачі.

Навіть А.П.Чехов придбав тут ділянку й довгий час працював і жив тут. На його колишній дачі зараз створений музей.
Потрібно віддати належне комуністичній партії. Після встановлення радянської влади в Криму, туристична й оздоровча справа в Ялті тільки пожвавилась. Колишні приватні палаци, дачі й санаторії закріплюються за різними державними відомствами й установами. Але бюрократія росла й ширилась. Будуються нові пансіонати, здравниці та піонерські табори. В 1940 році Ялта прийняла 45 тис. відпочиваючих.

Цей туристичний й лікувальний бум перервала війна. Багато здравниць було зруйновано. Комунальна структура порушена. Зменшилась кількість населення.
Але всесоюзна здравниця швидка відбудувалась.

Заново було створена вся інфраструктура приємного й корисного відпочинку, як для дітей так і для дорослих.

В 1961 році було відкрито тролейбусне сполучення між Сімферополем та Ялтою.

Зараз Ялта після деякого безладу 1990 – их років знову є центром величезного курортного регіону.

Фотки з ялтинського сайта: http://www.yalta.com.ua
информация: http://mskifa.narod.ru/yalta.html
Отправить комментарий