Кримські гори, що тягнуться вздовж всього південного узбережжя Криму на сході закінчуються гірським масивом вулканічного походження – Карадаг ( в перекладі “Чорна гора”).
Колись, приблизно 150 млн. років тому, тут був діючий вулкан. Зараз кратер його знаходиться на дні моря. А ми можемо побачити дивовижні природні монументи, що утворила природа за час, відколи вулкан згас.
Тут знімалось безліч фільмів. Ну, а як же кіношникам не використати відомі "Золоті ворота", "Чортів перст", "Прянічного півня". Химерних скель на Карадазі превелика кількість.
Щоб не видумувати те, що вже написано, приведу статистичні та довідкові дані з декількох путівників:
“Карадазький природний заповідник (до 1997 р. Карадазький державний заповідник) існує вже 20 років. Проте історія його створення налічує більш ніж 70, а вивчення природних особливостей гірської групи Карадаг понад 200 років.
Розташований заповідник у південно східній частині Кримського півострова на відстані 36 км на південний захід від м.Феодосії між Отузькою на південному заході і Коктебельською долинами на північному сході, між населеними пунктами Коктебель, Щебетовка, Курортне.
Це один з найпримітніших та мальовничих куточків Криму. Відомий дослідник Тавриди К. І. Габлиць, а потім академік П. С. Паллас першими звернули увагу на своєрідну, екзотичну красу Карадагу. А. А. Прозоровський Голіцин у 1881 році виявив його вулканічне походження, а А. Е. Лагоріо склав першу геологічну карту Карадагу. Проте тільки з організацією у 1914 році Т. І. Вяземським Карадазької наукової станції з`явилась можливість проводити тут систематичні наукові дослідження і постало питання про заповідання Карадагу. Вперше науково обгрунтував це у 1922 році академік О. А. Павлов, який вважав, що оригінальні форми рельєфу та пейзажі його можуть посперечатися з найвідомішим у світі Йєллоустонським національним парком США. Спочатку Карадаг отримав статус пам`ятки природи місцевого, потім республіканського значення, а в 1979 році за рішенням Уряду України державного заповідника.
Площа Карадазького природного заповідника становить 28,742 км2, куди входить 8,091 км2 акваторії Чорного моря. Охоронна зона включає середпьовікове поселення Тепсень площею 9,4 км2.
Ландшафт заповідника особливо вражає своїми незвичайністю і самобутністю. Це залишки величного вулканічного масиву юрського періоду, до якого підходять степи рівнинного Криму. Вулкан є природним музеєм мінералів сердоліку, халцедону, агату, яшми, різної форми і відтінків застиглої лави, що справляє на відвідувачів незабутнє враження.
Дуже мальовничою є і берегова смуга заповідника з численними, надзвичайної краси затишними бухтами з прозорою водою, що оточені стрімкими скелями.
Клімат Карадагу є перехідним від субсередземноморського до степового, помірно теплого, сухого, характерного для степової частини Криму. Середня температура лютого дорівнює +1,5 °С, липня + 23,8 °С при абсолютному максимумі + 40 °С і мінімумі 24 °С. Період із сніговим покривом у прибережній зоні триває в середньому 21 день, а в горах до 65 днів. Температура води в морі змінюється від 5 до 22 °С.
Рослинний світ Карадагу надзвичайно багатий і представлений трьома поясами:
1) від рівня моря до 250 м степів, чагарників і рідколісся;
2) до 450 м пухпастодубових лісів і
3) вище 450 м скельнодубових і грабових лісів.
Нижчих рослин тут налічується 538 видів, у тому числі 111 прісноводних діатомових водоростей, 87 синьозелених водоростей прісноводних водойм та 40 ґрунтових, 63 види фіто патогенних грибів, 94 лишайників, з яких 6 занесено до Червоної книги України. Це порела водоростеподібна, летаріела переплутана, пармерія грубозморшкувата, торнабеа щитоподібна та інші.
Вищих судинних рослин тут 1169 видів, що становить 46 % флори Криму. З них 74 є ендемами (астрагали зверхуволосистий та подібний, еремур Юпге, роговики товстуватий та Шмальгаузена, ремнепелюсник козячий, клен Стевена, ластовень кримський, роман стерильний, шавлія скабіозолиста, чебрець Дзевановського, роговик Біберштейна тощо), 61 вид занесено до Червоної книги України і 28 до Європейського червоного списку.
Рослинність заповідника представлена широколистяними лісами з дуба пухнастого, граба, ясена, різнотравно ковилово злаковими степами, шибляковими та фріганоїдними угрупованнями, ялівцевими та фісташко дубовими рідколіссями. До Зеленої книги України занесено формації ялівцю високого, фісташки туполистої і степової, угруповання з ковил Брауцера, понтійської, асфоделіни кримської, півонії тонколистої.
Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Лише наземних безхребетних тут понад 2300 видів, метеликів 1650 видів, 51 з яких занесено до Червоної книги України, 16 до Європейського червоного списку. У Червону книгу України занесено богомола емпуза смугастого, аскалафа строкатого, жужелицю молюскоїда, вусача чорнокрила Келлера, бджолу тесляра фіолетову, дибку степову, ембію реліктову, метеликів каллімаха, бражника кроатського, карликового, шовкопряда Балліона, совку Трейчке та інших. З 8 видів плазунів 4 значаться в Червоній книзі України, 1 у Європейському червоному списку.
У заповіднику зареєстровано 210 видів птахів, 31 з яких занесено до Червоної книги України, 4 види до Європейського червоного списку. Це чубатий баклан, балобан, сапсан, орлан білохвіст, гриф чорний, деркач, крохаль довгоносий, лунь польовий, реготун чорноголовий, сип білоголовий та інші.
Фауна ссавців налічує 29 видів, з них 11 занесено до Червоної книги України, 1 до Європейського червоного списку. Тут водяться лисиця, кабан, козуля, куниця кам''яна, білка, заєць русак, їжак, білозубка мала. Рідкісні тварини трапляються в малодоступних місцях. Це рукокрилі підковоноси малий і великий, нічниця триколірна, широко вух європейський, нетопир середземноморський; серед морських тварин дельфіни (афаліна, азовка, білобочка чорноморська).
У загальних рисах морська біота заповідника представлена типово чорноморською флорою (454 види) і фауною (близько 1000 видів). Налічується 118 видів мікроскопічних діатомових водоростей, 182 вили макрофітів, з них зелених 45, бурих 45, червоних 92 види. До Червоної книги України занесено 5 видів водоростей діктіота дихотомічна, кладостефус губчастий, немаліон глистоподібний тощо. З В9 видів риб 9 є рідкісними білуга чорноморська, лосось чорноморський (занесений також до Європейського червоного списку), морський коник чорноморський, зубарик звичайний, піскарка бура й сіра, бичок рижик звичайний, морський півень, арноглос. З ракоподібних до Червоної книги України занесено морського крота, ксанто пореса, крабів грав`яного, волохатого, мармурового, які є морськими санітарами. До перелічених треба додати ще 200 видів бснтосних тварин, з них 109 паразитів риб, 113 видів зоопланктону тощо. На початку 80 х років вселився гребневик мнеміопсис ендемік атлантичного узбережжя, який поїдає ікру та личинки чорноморських риб. В останні роки морські екосистеми зазнали помітних негативних змін внаслідок забруднення Чорного моря хлорорганічними сполуками, нафтопродук гами. Порушується репродуктивна здатність гідробіонтів, зокрема риб, зникають рідкісні види.”
Щось забагато інформації. Але, що маємо те маємо.
На західних своїх кордонах заповідник межує з селищем Курортне, а за тим селищем років десять тому був чудовий оазис дикого відпочинку з нудистський пляжем – дуже зручна бухточка. В студентські роки, декілька років підряд, я відпочивав там. Можна було поставити палатку або на самому березі, або між пагорбами, або в “зеленці” – невеличкому клаптику з досить густими зарослями. Там відпочивали справжні туристи, які старались дуже дбайливо ставитись до природи. По вечорам в бухті завжди можна було почути гітару , а ставлення відпочиваючих один до одного було вельми дружелюбне.
Хоча зустрічались і, так би мовити, - “неформали”. Але їх було мало й до них ставились досить поблажливо. Нажаль вже в 2001 році, в бухті вже все було загажено цими “неформалами”. Це переважно були московські панки, хіппі й прості наркомани. “Зеленку” майже всю вирубали, а схили гір засрали (в прямому смислі слова). Нормальних відпочиваючих в тій бухті вже не було. А дуже жаль...
Детальна інформація про Карадаг, є тут:
http://www.koktebel.com.ua/About_Karadag.html
http://travel.kyiv.org/crimea/excursion/bigkoktebel.htm
А фото я взяв тут:
http://kirlit.narod.ru
http://kityen.narod.ru
информация: http://mskifa.narod.ru/karadag.html
